Від початку окупації міста Енергодар та Запорізької атомної електростанції російські окупаційні сили ведуть системну кампанію викрадень, катувань та вбивств співробітників ЗАЕС. Російська держкорпорація з атомної енергії «Росатом», яка зайняла станцію у березні 2022 року, та її агенти були повністю поінформовані та навіть залучені до переслідування працівників об’єкта.
Про це йдеться у новому дослідженні «В ядерній в’язниці: як «Росатом» перетворив найбільшу в Європі атомну електростанцію на катівню і як світ може це зупинити» українських документаторів та розслідувачів міжнародних злочинів Truth Hounds.
Дослідження підготовлене на основі інтерв’ю зі свідками та потерпілими від цих злочинів, аналіз фото- і відеоматеріалів, документів, власного розслідування Truth Hounds, а також даних від українських правоохоронних органів. Дослідники довели, що дії російських окупаційних сил, про які було відомо«Росатому», становлять серйозні порушення міжнародного права у вигляді воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Російські окупанти організували цілу мережу місць незаконного утримання на ЗАЕС та місті Енергодар. За даними української влади, близько тисячі людей було затримано та піддано тортурам у катівнях на станції від березня 2022 року. Щонайменше в одному підтвердженому випадку співробітника станції Андрія Гончарука, який працював водолазом, закатували до смерті.
Свідки розповіли Truth Hounds про катування та інші злочини: жорстокі побиття, тортури електричним струмом за допомогою військово-польового телефону ТА-57 «Тапік», удушення різними предметами та багато інших випадків жорстокого насильства та нелюдського поводження. Десятки людей утримували в нелюдських умовах у переповнених маленьких камерах, призначених для 2-4 ув’язнених. Ув’язненим дозволяли їсти їжу, яку їм приносили родичі, але тих, хто не мав родичів, змушували випрошувати їжу та воду в інших затриманих.
Окупанти також піддавали жертв психологічному тиску: імітували страти, примушували копати собі могили, погрожували жертвам та їхнім родинам зґвалтуванням.
«Росатом» та його керівництво не могли не знати про злочинні дії російських силовиків: останні постійно перебували на станції та використовували її приміщення для викрадення співробітників. Це все відбувалося в робочий час і в таких масштабах, що не могло не впливати на роботу підрозділів. До того ж керівництво корпорації підтримувало постійний контакт і координувалося з російськими силовиками на АЕС.
Агенти «Росатома» на станції самі бували присутні на катуваннях чи допитах співробітників станції. Свідки, опитані Truth Hounds, повідомляють, що співробітники «Росатома» зазвичай не брали безпосередньої участі в актах тортур, але без їхнього відома це «було б неможливим».
Крім цього, від перших днів переходу станції під контроль «Росатому», його співробітники разом з офіцерами ФСБ РФ почали масово проводити «бесіди зі співробітниками ЗАЕС». Це була скоординована спроба залякати працівників атомного об’єкта та примусити їх підписувати нові трудові контракти з «Росатомом».
Також відомо про випадки, коли працівників ЗАЕС катували з метою схилити їх до співпраці з «Росатомом». Один із постраждалих розповів Truth Hounds, що представники російських окупаційних сил вивезли його в ліс, жорстоко побили, тримали голову у поліетиленовому пакеті із солярним пальним, погрожували застрелити та наказували копати собі могилу. Пізніше потерпілого утримували в ізоляторі, а потім відпустили. Силовики згодом продовжили переслідування, висунувши чоловіку ультиматум про продовження тиску у разі відмови співпрацювати з «Росатомом».
Отже, «Росатом» сприяє найсерйознішим порушенням міжнародного права: тортурам, жорстокому, нелюдському та такому, що принижує гідність, поводженню. Усі ці дії становлять порушення імперативних норм міжнародного права і забороняються ст. 3 Європейської конвенції з прав людини, ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 32 та 147 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни, ст. 75(2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. Вони також можуть становити воєнний злочин у вигляді тортур або нелюдського поводження, заборонених статтею 8(2)(ii) Римського статуту МКС, чи злочин проти людства у вигляді тортур, заборонених статтею 7(1)(f).
Масштаб злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні та зокрема на ЗАЕС, не може ігноруватися міжнародною спільнотою. Операції та контракти «Росатому» залишаються недоторканими у 54 країнах. Продовження ведення бізнесу з ядерним гігантом, який відіграє ключову роль у незаконному привласненні найбільшої атомної електростанції в Європі та є спільником у скоєнні міжнародних злочинів, є неприпустимим.
На основі дослідження Truth Hounds та Центр громадянських свобод розробили рекомендації до міжнародної спільноти щодо відповіді на міжнародні злочини на ЗАЕС. Правозахисники закликають держави запровадити комплексні санкції проти «Росатома», аби ізолювати його від міжнародного співробітництва та перекрити доступ до будь-якого імпорту його технологій, послуг і палива. Необхідно застосувати санкції і щодо керівників компанії, відповідальних за пособництво та підбурювання до масових тортур на Запорізькій АЕС. Truth Hounds та ЦГС також вважає за необхідне закрити офіси «Росатому» за кордоном та виключити російську держкорпорацію з Глобального договору ООН – ініціативи, яка забезпечує доступ до кращих світових практик у сфері корпоративної соціальної відповідальності.
Крім цього, «Росатом» та його керівництво мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за принципом універсальної юрисдикції. Ми закликаємо держави розпочати судове переслідування «Росатома» та його керівників за пособництво та підбурювання до тортур відповідно до власного кримінального законодавства.
Цей звіт є частиною глобальної кампанії, яку очолюють українські та міжнародні юристи, активісти, дипломати та політики, що домагаються справедливості та притягнення до відповідальності за дії російських збройних сил, державних та підконтрольних державі агентів за злочини агресії, геноциду, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин екоциду, скоєні з початку протиправної агресії Росії проти України у 2014 році. Truth Hounds висловлює щиру подяку War Crimes Accountability Working Group of the Ukrainian-Canadian Bar Association (Робочій групі з питань відповідальності за воєнні злочини Українсько-Канадської асоціації юристів) а також Ользі Кошарній та Андрію Коболєву за їхній значний внесок у цю роботу.