Читати англійською мовою
Цей звіт підготували Truth Hounds на основі 39 глибинних інтерв’ю з потерпілими та свідками атак дронів ближнього радіуса дії, 3 експертних інтерв’ю з фахівцями у сфері безпілотних технологій і систем оповіщення, а також аналізу відкритих джерел і матеріалів моніторингу.
Переглянути дослідження в форматі PDF
Резюме
Дослідження зосереджене на аналізі застосування російськими силами дронів ближнього радіуса дії проти цивільного населення й об’єктів у Нижньому Подніпров’ї в Україні — уздовж правого берега Дніпра та Дніпровського лиману. Це приблизно 400-кілометрова ділянка фронту, де бойові дії мають нижчу інтенсивність у порівнянні з іншими напрямками і де досі проживає від 20 % до 50 % довоєнного населення. Водночас, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, кількість потерпілих цивільних від дронових атак тут є однією з найвищих в Україні.
Лише в березні 2025 року місто Херсон зазнавало приблизно 600—700 атак дронів щотижня, а за березень — травень того самого року внаслідок атак дронів у місті постраждали щонайменше 313 цивільних осіб, 135 транспортних засобів (включно з транспортом служб швидкого реагування) та 106 житлових будинків. Разом з тим у Нікопольському районі Дніпропетровщини середньомісячна кількість атак дронів-камікадзе та дронів скидного типу, зафіксованих у період з вересня 2024 до березня 2025 років, становила 459 на місяць.
Попри відносну простоту дронів ближнього радіуса дії, їхня точність, маневровість і швидкість перетворили їх на зброю, здатну здійснювати високоточні ураження. Водночас результати цього дослідження свідчать, що дрони дедалі частіше використовують не для вибіркових атак на військові цілі, а як інструмент невибіркового насильства чи умисних нападів на цивільне населення.
Для правозахисників і слідчих такі дрони створили нові виклики щодо доведення умисності нападів, адже воно потребує поєднання знань про технічні особливості безпілотників з навичками розпізнаванням поведінкових ознак дронів як під час контрольованої атаки, так і під час втрати контролю з боку оператора. У звіті ці ознаки подані як практичний орієнтир для слідчих і аналітиків — не як самодостатні докази, а як допоміжні індикатори, що в сукупності дають змогу краще оцінити умисність кожної окремої атаки. Це також допомогло дослідникам Truth Hounds провести додатковий аналіз зафіксованих інцидентів і вдосконалити власні підходи до документування атак дронами.
Дослідження засвідчує, що російські атаки проти цивільного населення мають систематичний характер і є сталим елементом тактики російських сил на цій території. Патерн атак, зокрема регулярні напади на цивільних осіб, удари по цивільних транспортних засобах, рятувальниках, медиках і волонтерах, свідчить про нехтування російськими військовими принципом розрізнення та, у багатьох випадках, про умисне спрямування ударів проти цивільного населення й цивільних об’єктів.
Аналіз повідомлень російських телеграм-каналів, зокрема повʼязаних з певними підрозділами й військовими, підтверджує, що такі атаки є частиною практики, узаконеної у власному військовому наративі. Визначення прибережних районів як «червоної зони», у межах якої будь-який рух сприймається як легітимна ціль, фактично створює виправдання системного порушення міжнародного гуманітарного права. Така поведінка свідчить про свідоме перетворення прифронтових територій на простір без права на життя, де ідея захисту цивільного населення втратила силу перед імперативом про невідворотність атак у межах визначеної російськими військовими території.
Наслідки численних нападів на об’єкти енергетики, бригади рятувальників і медиків, автомобілі з продуктами для місцевого населення, волонтерів, комунальників, громадський транспорт, місцевих мешканців і їхнє майно виходять за межі жертв і руйнувань. Вони посилюють атмосферу страху, ускладнюють доступ до базових послуг і життєво важливих ресурсів, руйнують логістику гуманітарної допомоги й роблять повсякденне життя нестерпним. У підсумку це спричиняє вимушену міграцію та поступове виснаження громад — соціальну й економічну деградацію територій, що перебувають під постійною загрозою.
Відсутність змін у тактиці російських сил протягом відносно тривалого періоду, попри наявність інформації про масштабні цивільні втрати, дає змогу розглядати ці дії як спосіб тероризування цивільного населення.
Розглянуті в дослідженні напади становлять серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, включно з повторюваними порушеннями принципу розрізнення й невжиттям належних запобіжних заходів під час нападів. На рівні індивідуальної кримінальної відповідальності ці дії можуть становити воєнні злочини, зокрема, умисні напади на цивільне населення та/або на цивільні обʼєкти (ст. 8(2)(b)(i-ii) Римського Статуту), а також злочин терору, передбачений звичаєвим міжнародним гуманітарним правом. З огляду на систематичний і широкомасштабний характер нападів, ці дії також можуть становити злочини проти людяності, включаючи вбивства та примусове переміщення населення (ст. 7(1)(а) та 7(1)(d) Римського Статуту відповідно). Особлива прозорість середовища атаки, яку забезпечують дрони, допомагає встановити й прямий умисел операторів. До того ж відсутність протидії цій практиці з боку російського командування може свідчити про те, що командири прямо або опосередковано схвалюють ці злочини, й, відповідно, також можуть бути притягнуті до відповідальності.
Звіт також розглядає, як атаки дронами змусили цивільне населення та місцеву владу випрацювати практики убезпечення від загрози. У багатьох громадах поступово сформувалися власні системи попередження, укриття та реагування, що поєднують офіційні заходи з ініціативами самих мешканців. Вивчення цих практик може стати корисним орієнтиром для спільнот, які лише починають стикатися з подібною загрозою в інших збройних конфліктах, де використання дронів набуватиме масового характеру.
Останнє потребує рішучої реакції світової спільноти не лише на порушення міжнародного гуманітарного права, пов’язані з використанням дронів проти цивільного населення в Україні, але й на саму необхідність вироблення технологічної, нормативної та безпекової відповіді на виклики, що постають із трансформації збройного конфлікту, де безпілотні системи дедалі більше визначають характер війни й рівень загроз для цивільного населення.
Читати англійською мовою
Truth Hounds підготували цей звіт за підтримки донорів:
Truth Hounds підготували цей звіт за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
Рекомендації
1. Українським правоохоронним органам
- Врахувати наведені у звіті знахідки й запропоновані підходи до юридичної кваліфікації нападів дронами на цивільне населення та цивільні об’єкти, зокрема можливість їхнього розгляду як злочинів проти людяності, особливо щодо доведення широкомасштабності та/або систематичності здійснених нападів.
- Посилити взаємодію між правоохоронними органами, військовими структурами та громадськими організаціями для обміну доказовими матеріалами, які стосуються атак дронами, вдосконалення механізмів фіксації таких злочинів, документування, розслідування та притягнення до відповідальності за ці злочини.
2. Місцевим адміністраціям і громадам Нижнього Подніпров’я
- Поширювати й упроваджувати ефективні практики попередження та захисту цивільного населення від дронових атак, орієнтуючись на досвід громад, де ці системи вже довели свою ефективність. Зокрема, створювати локальні системи сповіщення з використанням мобільних застосунків, чатів і гучномовців.
- Облаштовувати в публічних місцях укриття малої місткості з міцними дверима й базовими засобами першої медичної допомоги, що дасть змогу цивільним швидше дістатися безпечного місця в разі дронової загрози та за потреби надати першу допомогу постраждалим.
- Масштабувати встановлення антидронових сіток на дорогах у населених пунктах і поза ними.
- Проводити регулярні навчання для місцевого населення, працівників екстрених служб і волонтерів щодо правил поведінки під час дронових атак.
- Організувати інформаційні кампанії для цивільного населення щодо важливості збереження чітких зовнішніх ознак, які допомагають відрізняти цивільних від комбатантів (зокрема в одязі та транспорті), водночас не обмежуючи використання засобів індивідуального захисту.
3. Уряду України
- Забезпечувати працівників екстрених служб, які працюють в зоні ураження дронів ближнього радіуса дії, спеціальними детекторами для раннього виявлення загроз.
- Сприяти покращенню координації між екстреними службами й Силами оборони України з метою раннього інформування про загрози в повітряному просторі та захисту персоналу.
- Проконтролювати проведення якісного навчання працівників і працівниць екстрених служб щодо правил поведінки під час дронових атак з актуальними технічними оновленнями.
4. Акторам кримінальної юстиції іноземних держав
- Розслідувати випадки атак дронами, зокрема внаслідок яких постраждали громадяни відповідних держав та/або коли підозрюваний/а у здійсненні цих атак перебуває на території таких держав, у межах національних юрисдикцій через принцип пасивного громадянства або ж універсальної юрисдикції.
- Надавати українським правоохоронним органам технічну, експертну й аналітичну підтримку в розслідуванні злочинів, пов’язаних із використанням дронів проти цивільного населення.
5. Урядам іноземних держав
- Забезпечити фінансову й технічну підтримку українських громад у відновленні пошкодженої інфраструктури, зокрема техніки служб порятунку та швидкого реагування, виділення коштів на навчання екстрених служб і цивільних.
- Виділяти фінансові ресурси на розроблення та закупівлю Україною систем захисту, виявлення та нейтралізації дронів.
- Сприяти реалізації програм відшкодування збитків потерпілим, зокрема в межах Міжнародного компенсаційного механізму для України.
- Посилити санкції щодо компаній, які постачають до РФ компоненти для дронів і самі дрони.
6. Міжнародним міжурядовим та неурядовим організаціям
- Вивчати й поширювати досвід убезпечення від дронових загроз громад Нижнього Подніпров’я, що може бути корисним у регіонах, де аналогічні загрози лише починають проявлятися.
- Підтримувати громадські ініціативи, спрямовані на інформування, навчання та психологічну підтримку цивільних у районах, що зазнають постійних атак дронів.
- Розпочати підготовку до юридичного осмислення та превенції, захисту цивільних від дронових загроз та розроблення на найвищому міжнародному рівні нормативної бази (або ж уточнення чи конкретизація наявної) щодо порядку застосування й обмежень використання дронів у конфліктах.
- Поширювати методи розслідування нападів на цивільне населення з використанням дронів для їхньої превенції через загрозу кримінального переслідування.
Truth Hounds підготували цей звіт за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
