Цей матеріал покликаний допомогти документаторам та розслідувачам воєнних злочинів з неурядового сектору, представникам правоохоронних органів, журналістам та всім зацікавленим розрізняти наслідки обстрілів ракетами, що запускаються з ОТРК “Іскандер”. Ідентифікація типу застосованої зброї — важливий крок для встановлення виконавців атаки та доведення злочинного умислу.
9К720 “Іскандер” (за класифікацією НАТО: SS-26 Stone) — оперативно-тактичний ракетний комплекс призначений для завдання ударів по цілях противника у тактичній та оперативній глибині. Розробка комплексу розпочалася у 1988 році, а у 2006 році він був прийнятий на озброєння Збройних сил РФ.
Комплекс складається із самохідної пускової установки (СПУ) 9П78-1, транспортно-заряджальної машини (ТЗМ) 9Т250, командно-штабної машини (КШМ) 9С552, пункту підготовки інформації (ППІ) 9С920, машини регламенту і технічного обслуговування (МРТО), та машини життєзабезпечення (МЖО — від рос. — машина жизнеобеспечения).
На відміну від свого попередника — ОТРК 9К714 “Ока” — на пусковій установці “Іскандера” розміщується дві ракети (за виключенням його експортного варіанту — “Іскандер-Е”, де ракета одна), які можуть запускатися з інтервалом в одну хвилину. Йдеться про ракети класу “поверхня”-”поверхня” — балістичну “Іскандер-М” та крилату “Іскандер-К”.
“Іскандер-М” (9М723)
“Іскандер-М” — це балістична ракета класу “поверхня-поверхня”. Ракета рухається за параболічною траєкторією і заходить на ураження цілі майже перпендикулярно поверхні землі.
Вона оснащена твердопаливним ракетним двигуном, який задає потрібні швидкість і напрямок на активній ділянці польоту, буквально виштовхуючи ракету на вершину параболічної траєкторії. Після цього двигун, вимикається, а ракета фактично падає на ціль у режимі некерованого вільного падіння.
Тактико-технічні характеристики “Іскандер-М”
“Іскандер-К” (9М727, 9М728, 9М729)
“Іскандер-К” — це крилата ракета класу “поверхня–поверхня”. Вона летить за наперед заданою траєкторією і здатна робити це на наднизьких висотах (мінімальна висота польоту становить 6-7 метрів), використовуючи засоби радіоелектронного захисту. Така ракета летить паралельно поверхні землі та може маневрувати на всій ділянці польоту.
Ракети “Іскандер-К” оснащені маршовим турбореактивним двигуном, який працює впродовж всієї фази польоту.
Тактико-технічні характеристики “Іскандер-К”
Ідентифікація за виглядом ракети
З огляду на значно нижчу підлітну швидкість крилатого “Іскандера” (230–260 м/с) та його рух паралельно поверхні землі, ракету легко візуально помітити в небі. Швидкість та кут підльоту балістичного варіанту “Іскандера” значно більші, що фактично унеможливлює її відстеження неозброєним оком. Таким чином, один лиш факт опису вигляду ракети від свідків, найімовірніше, вказує на факт застосування саме крилатої ракети.
Часто проліт ракети потрапляє в обʼєктив камер відеоспостереження або мобільних телефонів очевидців. Це є цінним джерелом інформації, яке дає можливість розгледіти форму та колір ракети, а відтак встановити її тип.
Ракети “Іскандер-М” темно-зеленого кольору, а їхній корпус умовно можна поділити на дві частини: задню циліндричної форми, і передню конічної. На хвостовій частині ракети розміщені чотири хвостові стабілізатори трапецієвидної форми. Водночас ракети “Іскандер-К” мають світло-сірий колір та циліндричну форму із заокругленою носовою частиною. На хвостовій частині ракети містяться чотири невеликі хвостові стабілізатори, а посередині корпусу ракети — два крила, що розкриваються незадовго після виходу ракети з транспортно-пускового контейнера. Слід зазначити, що довжина “Іскандер-М” та “Іскандер-К” майже однакова — 7.2 м та 7.3 м відповідно. Нижче наведені фото, що унаочнюють відмінності між двома типами ракет (на першому фото крилата ракета міститься всередині транспортно-пускового контейнера).
Фото крилатого (ліворуч) і балістичного (праворуч) “Іскандерів” на СПУ 9П78-1
Джерело: Defence Express
Ракета “Іскандер-К” одразу після виходу з транспортно-пускового контейнера (до моменту розкриття бічних крил)
Джерело: Defense Express
Ідентифікація за звуком
Турбореактивний двигун ракети “Іскандер-К” видає звук, подібний до гулу двигуна реактивного літака. У своїх свідченнях документаторам Truth Hounds свідки найчастіше порівнюють цей звук зі звуком прольоту літака, або описують його як “гул” чи “гул зі свистом”.
Твердопаливний ракетний двигун “Іскандер-М” на підльоті до цілі вже не працює, а отже свідки не почують звуку його роботи. Водночас підлітна швидкість ракети “Іскандер-М” може сягати 800 м/с, тобто бути більш ніж вдвічі вищою за швидкість звуку (343 м/с). Цей факт не дозволить людині почути її проліт до того, як вона досягне цілі та здетонує.
Ідентифікація за уламками
Іскандер-М
На місці влучання ракети “Іскандер-М” часто можна знайти фрагмент деталі, яка зʼєднує її бойову та ракетну частини. На фото нижче його контури обведені салатовою лінією.
Проєкція ракети “Іскандер-М” з головкою самонаведення. Салатовим кольором позначена частина корпусу ракети в якій, найімовірніше, знаходиться дана деталь
Зауважимо, що схожа деталь міститься в конструкції деяких реактивних снарядів, як-от 300-мм 9М55К до РСЗВ “Смерч”. Однак, її діаметр значно менший, ніж у подібної деталі від ракети “Іскандер-М”, і складає всього 280-300 мм проти 900-920 мм відповідно. Згадана частина ракети до “Смерчу” виділена на фото нижче.
Для верифікації використання “Іскандер-М” можуть також допомогти виявлені на місці влучання фрагменти хвостової частини, що виділені на фото нижче.
Касетна бойова частина ракети “Іскандер-М”
“Іскандер-М” може оснащуватися касетною бойовою частиною. Такими ракетами російські збройні сили щонайменше двічі атакували Запоріжжя — 5 жовтня та 13 листопада 2022. Також навесні 2021 року ANAMA (Агентство Азербайджанської Республіки з розмінування) виявило відповідні уламки неподалік міста Шуша, яке, найімовірніше, обстрілювалося касетними “Іскандерами” восени 2020 року під час Другої карабаської війни.
Суббоєприпаси всередині касетної бойової частини ракети “Іскандер-М”, що не здетонувала (Запоріжжя, 12 листопада 2022 року)
Джерело: ГУ НП в Запорізькій області
На заданій висоті корпус касетного боєприпасу розкривається, аби вивільнити суббоєприпаси, які містяться всередині. Водночас двигун ракети й залишки боєголовки за інерцією продовжують політ та падають додолу майже неушкодженими. Завдяки цьому встановлення типу зброї не спричиняє особливих труднощів.
Після згаданих атак Запоріжжя було виявлено уламки, характерні для балістичної ракети “Іскандер-М”. Перш за все, на це вказує маркування “9М723” на одному зі знайдених уламків.
Щоправда, місцева влада та українські ЗМІ тоді заявляли про здійснення цих атак крилатими ракетами “Іскандер-К”. Переконливі докази існування касетної бойової частини в цих ракетах відсутні, хоча медіа російського МО “Звезда” повідомляло про існування касетної БЧ у їхнього близького родича — крилатих ракет 3М-14Э “Калібр”.
На опублікованих після атак фото зображені уламки добре вцілілих хвостової та носової частин балістичного варіанту ракети “Іскандер”. Нижче ми порівняли знайдені у Запоріжжі уламки з наявними у відкритому доступі фото “Іскандера-М”, а також з уламками знайденими поблизу м. Шуша.
Уламок хвостової частини “Іскандер-М” (Запоріжжя, 5 жовтня 2022 року)
Джерело: @starukholexander у Facebook
Уламок ракетної частини “Іскандер-М” (Запоріжжя, 12 листопада 2022 року)
Джерело: @tymoshenko_kyrylo у Telegram
Уламок носової частини “Іскандер-М” (Запоріжжя, 12 листопада 2022 року)
Джерело: @kurtievofficial у Telegram
Іскандер-К
Характерним елементом ракет сімейства “Іскандер-К” є “хвостовик”, а точніше — кільце сопла ракети з встановленими на ньому тягами обертання чотирьох площин керма. Ця деталь присутня також в ракетах морського базування 3М-14 “Калібр”, адже їхні хвостові частини візуально ідентичні. Відрізнити уламки цих ракет все ж можна: за кольором носового обтічника – у 3М-14 він здебільшого сірий, а в “Іскандер-К” найчастіше коричневий; маркування на корпусі 3М-14 нанесено двома рядками, а на корпусі “Іскандер-К” одним.
Кільце сопла ракети “Іскандер-К”(Біленьке, 27 червня 2023 року)
Джерело: @kramatorskpost в Instagram
На місці виявлення даного фрагменту необхідно також ретельно переглянути всі інші наявні на місці влучання уламки, адже на них можуть міститися маркування, що допоможуть із впевненістю стверджувати про використання тієї чи іншої ракети. Ба більше, необхідно додатково перевірити моніторингові сервіси (monitoring, monitor) та сторінку Повітряних сил ЗСУ (Повітряні Сили ЗС України), де повідомляється про актуальні види та джерела повітряних загроз.
Нижче представлені фото інших уламків “Іскандер-К”.
Праворуч на фото — фрагмент двигуна ракети “Іскандер-К” (Харків, 6 жовтня 2023 року)
Джерело: @police_kh_region у Telegram
Фрагмент двигуна ракети “Іскандер-К”(Покровськ, 25 травня 2022 року)
Джерело: @UA_National_Police у Telegram
Ідентифікація за параметрами вирви
Аналіз розмірів та контуру вирви допомагає встановити який саме тип ракети влучив у поверхню. Найперша відмінність — форма. Вона обумовлюється різницею у кутах влучання у крилатих та балістичних ракет. Останні влучають у поверхню під кутом, що є близьким до прямого, утворюючи вирву круглої форми. Крилаті ж ракети здебільшого влучають у ціль під гострим кутом, внаслідок чого формується вирва овальної форми.
Влучання балістичної ракети “Іскандер-М” у поверхню під кутом, що є близьким до прямого
Джерело: Минобороны России
Найточніше форму вирви можна визначити за допомогою повітряної зйомки з дрона та/або заміру її діаметру в разі влучання ракети у ґрунт або іншу щільну поверхню без порожнин. На фото нижче зображено вирви круглої форми (оберненого кругового конуса), що утворилися внаслідок влучання двох балістичних “Іскандерів” в сонячну електростанцію у місті Мерефа Харківської області вночі 28 березня 2022 року. Повідомлялося, що глибина вирви, що утворилася становила 6 метрів, а її діаметр — 11 метрів.
Наголосимо, що глибину та діаметр визначає не лише вид ракети, маса та тип її бойової частини, але й низка інших факторів: тип і опірність поверхні, в яку влучила ракета; кут та швидкість її заходу на ціль тощо. Ці фактори є унікальними у кожному конкретному випадку. Саме тому розміри вирви можуть відрізнятися навіть за умови використання одного виду зброї.
Вирва круглої форми від влучання ракети “Іскандер-М” (Мерефа, 28 березня 2022 року)
Фото: Ivan Alvarado/Reuters
Вирва круглої форми від влучання ракети “Іскандер-М” (Мерефа, 28 березня 2022 року)
Фото: Ivan Alvarado/Reuters
Попри відсутність у відкритому доступі точних даних про розмір вирви, що утворилася внаслідок влучання ракети “Іскандер-М” по цвинтарю у Запоріжжі 31 березня 2023 року, її параметри та зовнішній вигляд дуже схожі до тієї, що утворилася у Мерефі.
Вирва від влучання ракети “Іскандер-М” (Запоріжжя, 31 березня 2023 року)
Джерело: @kurtievofficial у Telegram
Наслідки влучання крилатої ракети “Іскандер-К” документатори Truth Hounds фіксували у місті Первомайський Харківської області. Атакувавши місто 4 липня 2023 року, ЗС РФ намагалися поцілити у похоронну панахиду за українським військовослужбовцем. Ракета тоді влучила у заасфальтовану парковку, утворивши вирву овальної форми. Довша вісь її овалу становила 7 метрів 70 сантиметрів, а глибина 1 метр 60 сантиметрів.
Вирва овальної форми від влучання ракети “Іскандер-К” (Первомайський, 4 липня 2023 року)
Джерело: Truth Hounds
Знайдений на місці влучання уламок з маркуванням 9М727 (Первомайський, 4 липня 2023 року)
Джерело: Truth Hounds
Схожа вирва утворилася й після удару 47 ракетної бригади 8-ї армії РФ по селищу Біленьке Донецької області 27 червня 2023 року. Документатори Truth Hounds у рамках польової місії зафіксували, що залишковий діаметр вирви становив 5 метрів 50 сантиметрів. Оскільки вирву засипали на наступний день після атаки, то отримати заміри її глибини було неможливо. Однак, якщо проаналізувати фото наслідків влучання в Біленькому, наданих Truth Hounds місцевим виданням “Kramatorsk Post”, то можна стверджувати, що вирва мала глибину до двох метрів. На основі опублікованих у мережі фото доволі складно висновувати про форму вирви, тому нижче наведено супутниковий знімок зони влучання, з якого випливає, що вирва у Біленькому мала овальну форму (салатовою лінією позначено довшу вісь овалу; сірою — коротшу вісь).
Вирва від влучання ракети “Іскандер-К” (Біленьке, 27 червня 2023 року)
Джерело: Kramatorsk Post
Супутниковий знімок місця влучання у Біленькому
Джерело: MAXAR
У даному випадку, різниця між діаметрами вирв у Первомайському та Біленькому може пояснюватися відмінністю складу, товщини та міцності асфальтного покриття на місцях влучань, незначною різницею кутів влучань ракет, а також різністю їхньої швидкості при заході на ціль (у “Іскандер-К” вона може коливатися між 230-260 м/с).
Зазначимо, що при влучанні у мʼякшу за асфальт поверхню “Іскандер-К” утворює вирву більшої глибини та діаметру. Наприклад, одна з двох ракет, якими цілили у готель Reikartz у Запоріжжі 10 серпня 2023 року влучила у поверхню із суміші землі та піску — характерну для берегової лінії Дніпра у тій частині міста. На фото нижче помітно, що вирва овальної форми, а її довший діаметр простягається у напрямку з північного сходу на південний захід і становить приблизно 8-12 метрів, що перевищує аналогічні показники у Первомайському та Біленькому. Глибина кратера, що утворився у Запоріжжі також на позір більша, ніж у двох проаналізованих вище вирвах.
Вирва овальної форми від влучання ракети “Іскандер-К” (Запоріжжя, 10 серпня 2023 року)
Джерело: Телеканал TV5
Замість висновків
Збройні сили РФ використовують балістичні та крилаті ракети “Іскандер” не лише для атак на військові цілі, але й цивільні обʼєкти та цивільне населення. Висока точність цих ракет виключає можливість застосування аргументу про промах з боку атакувальника. Таким чином, усі випадки влучань ракет “Іскандер” слід розглядати як такі, що поцілили в обраний для атаки обʼєкт або здетонували у безпосередній близькості до нього. За винятком випадків, коли ракету перехопило ППО. Саме тому, під час документування кожної ракетної атаки, важливо дізнаватись обставини, які б могли вказати на наявність чинників, які вплинули на ракету чи спростувати їх. Водночас у кожному випадку застосування такого типу ракет слід враховувати інші важливі моменти, як-от можливість контролю за ціллю в атакуючої сторони, що включає відстань, з якої запускається ракета, та характеристику обраної цілі — наприклад, вона є нерухомим чи рухомим об’єктом. На додаток, необхідно взяти до уваги й час, коли було скоєно напад, тип боєголовки (задумане місце розриву ракети), патерни подібних атак РФ тощо.
Детальний розбір цих обставин міститься у розслідуванні Truth Hounds ракетної атаки на Краматорськ та Біленьке, та OSINT-розвідці щодо удару по Чернігівському драмтеатру.
